Дудік Андрій
Дудік Андрій народився 8 січня 1987 року. У шість років пішов у перший клас де відразу завів багато друзів, з якими провчився 11 класі, серед дітей користувався авторитетом, тому що був надійним другом. Перша вчителька Андрія, Кальчук Оксана Василівна пригадує його, як завжди активного, веселого учня. Серед предметів полюбляв математику. І взагалі, зі слів вчительки, «був світлою і чесною дитиною». В дитинстві Андрій був жвавий та веселий хлопчик, який іноді ставав забіякою. Андрій за характером був дуже доброю людиною, веселим та товариським. Завжди був душею компанії. Якщо комусь була потрібна допомога він завжди допомагав та вмів підтримати.
Завжди дружив як з хлопцями так і з дівчатами. Гуляв до пізно тому часу на уроки в хлопця було мало. Любив ходити із друзями в похід та проводити разом час. Кожного літа на канікулах їздив до бабусі в село, любив робити рибу та їздив на коні любив допомагати та ходити по гриби находив дуже багато грибів троюрідний брат завжди згадує ‘коли зустрінеш Андрія в лісі в тебе два гриба, а в Андрій повний кошик і завжди запитую де ти їх знаходиш?’
Його дідусь рятував людей від пожеж 25 років. Коли Андрій виріс пішов працювати пожежником, як його дід.
У період з 2014-2019 роки проходив службу в 13-й ДПРЧ смт Маневичі (нині Камінь-Каширське РУ ГУ ДСНС України у Волинській області). З перших днів служби він проявив себе як старанний і уважний співробітник. За його плечима – десятки ліквідованих пожеж і чимало випадків надання допомоги людям в екстрених ситуаціях. Андрій умів підтримати товаришів у складних ситуаціях, вислухати і дати добру пораду, а вони поважали його. Проявляв витримку і вміння приймати правильне рішення. Дуже любив спорт. Його дідусь рятував людей від пожеж 25 років. Коли Андрій виріс пішов працювати пожежником, як його дід. Був командир відділення Державної пожежно-рятувальної частини №13 смт Маневичі.
Із сім’ї у нього лишились мати, батько, сестра, двоє племінників та син. Він дуже любив проводити час із сім’єю та друзями. Він як брат завжди підтримував та оберігав старшу сестру.
Він був хрещеним батьком для двох хлопчиків.
У нього залишився син Любомир якому 11 років. Андрій був дуже турботливим батьком, який вчив сина бути справжнім чоловіком. який буде завжди допомагати людям. Його син як і батько у своєму дитинстві дуже любить грати у футбол. Вони любили разом їздити відпочивати на море.
Прагнув бути самостійним, їздив на заробітки
У важку для країни годину Андрій став до лав Збройних Сил України захищати державний суверенітет та територіальну цілісність України. Відповідно до Указу Президента України за особистий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку та високий професіоналізм орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджено (посмертно) молодшого сержанта Дудіка Андрія Андрійовича. Вічна слава та світла пам’ять полеглому воїну Андрію Дудіку! Його подвиг назавжди буде вписаний у пам’яті українського народу», – повідомляють у селищній раді[2].35-річний захисник Андрій Дудік на початку повномаштабного вторгнення ворога став на захист Вітчизни. Службу проходив у 63-й окремій механізованій бригаді.
На жаль, 22 травня 2022 року, виконуючи свій військовий обов'язок, т. в. о. командира взводу молодший сержант Андрій Дудік загинув на полі бою з російськими загарбниками.
Побратими які з ним служили разом поважали свого командира та казали що він найкращий, приїжджали на похорони та після на могилу Андрія.
В останній день життя він подзвонив до хлопців із пожарного відділення та зі всіма спілкувався .
Він говорив, якби він був на заробітках то він би вернувся та все рівно пішов на війну.
На свій останній день народження Андрій зібрав усіх своїх друзів відзначивши свій 35-річний ювілей який став для нього останнім.
Коли був на війні завжди говорив що у нього все добре і щоб рідні не хвилювалися за нього.
Сім’я та всі родичі пишаються та дуже сумують за Андрієм. В його честь назвали вулицю.
Матеріали підготували:
Сачковська Анна, учениця 9 класу Маневицького ліцею №1 імені Героя
України Андрія Снітка Маневицької селищної ради
Гладких Тетяна Петрівна, вчитель історії Маневицького ліцею №1 імені Героя України Андрія Снітка Маневицької селищної ради