A A A K K K
людям з порушенням зору
Відділ освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради

Савчук Володимир Федорович

Дата: 11.01.2024 14:56
Кількість переглядів: 55

 

   Савчук Володимир Федорович народився 28 листопада 1975р. в с. Лишнівка Маневицького (нині Камінь-Каширського) району в багатодітній сім'ї. Закінчив 9 класів місцевої школи і у 1991 році вступив до Луцького педагогічного училища ім. Я.Галагана. В 1995 р. після закінчення училища був направлений на роботу в Бережницьку початкову школу вчителем початкових класів. У 1997 р. вступив до Волинського університету імені Лесі Українки, який закінчив у 2001 році і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Соціальна педагогіка».

Працюючи в Бережницькій школі познайомився з майбутньою дружиною. В травні 1996 р. Володимир Савчук одружився з Ольгою Шевчук. Через два роки в молодій сім'ї народився первісток − син Вадим (01.04.1998 р.н.), 10 липня 2000 р. народилася донька Яна і 8 квітня 2003р. син Едуард [4].

З 1998 р. Володимир Федорович почав працювати на посаді директора, спочатку ЗОШ І ступеня села Бережниця, а коли в 2002 році відкрилася нова школа, очолив її. Він брав активну участь у будівництві нової школи, яка була так потрібна для села. З 2002 р. по 2015 р. Володимир Федорович весь свій час присвячував роботі на посаді директора ЗОШ І-ІІ ступенів с.Бережниця.

Володимир Савчук був патріотом, тому боляче сприйняв початок вторгнення російських військ на територію України в 2014 р. «39-річний Володимир Савчук записався у лави Збройних сил України восени 2014 р. Рішення таке прийняв не спонтанно, обдумано. Не кожен залишить троє дітей та дружину, чимале господарство. Але як справжній патріот рідної землі він не зміг сидіти і чекати»[1]. 11 лютого 2015 р. Володимир Савчук вирушив виконувати свій громадянський обов'язок[2]. «Півроку проходив підготовку, освоював різну зброю на полігонах Львівщини та Черкащини. З позивним «Директор» потрапив у оперативну бойову прикордонну комендатуру «Мостиська-1», служив біля Маріуполя у Сартані. На блокпостах, контрольно-пропускному пункті «Гнутове» не раз відбивали ворожі диверсійно-розвідувальні групи. За затримання порушника В.Савчук був нагороджений нагрудним знаком»[3].

     В лютому 2016 р. В.Савчук повернувся додому і знову обійняв посаду директора. У 2018 р. звільнився з посади директора школи і як більшість жителів села, разом з старшим сином їздив на заробітки до Польщі. У 2021 р. знову повернувся на посаду завідувача Бережницької гімназії-філії ОЗЗСО «Троянівський ліцей».

24 лютого 2022 р. розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію України. Вже 25 лютого Володимир Федорович звільнився з посади у зв'язку з призовом на військову службу по загальній мобілізації і пішов захищати Батьківщину, адже він не міг інакше вчинити. Потрапив до 63 Окремої Механізованої Бригади на посаду стрільця-помічника гранатометника. По квітень 2022 р. перебував на Волині, захищав кордон з боку Білорусії. На початку квітня 2022р. був відправлений у Миколаївську область.

Загинув Володимир Савчук 28 квітня 2022 р. поблизу с.Широке Миколаївської області, під час обстрілу позицій із РСЗВ «Град». При відсічі збройної агресії російської федерації виконуючи обов'язки військової служби отримав смертельне поранення голови. Поховали Володимира Федоровича Савчука 2 травня 2022 р. у с.Бережниця на місцевому кладовищі. Попрощатися з воїном прийшли рідні, односельчани, колеги, його учні, представники влади, військові побратими і просто знайомі люди. Без батька залишилося троє дітей, дружина втратила чоловіка, а мати сина.

Савчук Володимир Федорович був нагороджений нагрудним знаком «За мужність в охороні державного кордону» − 9.09.2015 р.; пам'ятною відзнакою «Учасник АТО Донецький прикордонний загін» − 20.02.2016 р.; почесною відзнакою «Учасник бойових дій» − 14.10.2016р.

    Указом Президента України № 628 від 06 вересня 2022 року посмертно нагороджено солдата В.Савчука орденом «За мужність» ІІІ ступеня [5].

Вічна слава та світла пам'ять українському захиснику, який поклав своє життя на вівтар свободи і незалежності України! Подвиг Героя − всенародний, пам'ять про нього − вічна!

        

Список використаних джерел:

1.   Власюк Л. Не дано збагнути їм в літо вогняне,як чеканням ти своїм вберегла мене. Нова доба. 2015. 18 липня.

2.    Гусенко С. Серед добровольців – ще один директор школи. Нова доба. 2015. 14 лютого.

3.   Павлюк О. Директор школи добровольцем пішов на війну. Вісник+К. 2016. 31 березня.

4.   Свідчення дружини Савчук Ольги Миколаївни

5. Указ Президента України № 628/2022 від 6 вересня 2022 року. Про відзначення державними нагородами України. Посмертно нагороджено В.Савчука орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Адреса: https://www.president.gov.ua/documents/6282022-43805

 

Матеріали підготували:

Кратюк Софія, учениця 8 класу Бережницької гімназії-філії ОЗЗСО « Троянівський ліцей»

 Науковий керівник: Мілінчук Людмила Володимирівна, вчитель історії Бережницької гімназії


« повернутися

Вхід для адміністратора