Кізун Петро Миколайович
Історія нашої держави сповнена різними подіями: як щасливими, так і трагічними. Та в основному події минулого залишають гіркий слід в пам'яті народу. І зараз ми живемо в стані війни, не знаємо, що нас чекає завтра… Але ми маємо пам'ятати наших Героїв, які віддають за нас своє життя, завдяки яким ми живемо!
Наш Маневицький край вже зазнав чималих втрат через боротьбу з російським окупантом. Одним із полеглих односельчан є тато мого однокласника та гарного товариша Івана – Кізун Петро.
Петро Миколайович Кізун народився 6 липня 1973р. в селі Ставок Турійського району Волинської області, в сім`ї Миколи Кириловича та Тетяни Дмитрівни. Крім Петра, який народився другим, в сім`ї виховувалось ще 3 дітей – 2 брати та сестра.
Після закінчення 9 класу (1988-1991рр. ) Кульчинської середньої школи здобував середньо-спеціальну освіту в Луківському ПТУ, де і отримав професію «Тракторист».
1991 – 1993рр.- проходив строкову службу в Хмельницькому, де був рядовим солдатом.
Після служби в армії , розпочав свій трудовий шлях в колгоспі трактористом в селі Кульчин, де пропрацював до 2005 року. Цього ж року приїхав на роботу в місцеве лісництво в село Градиськ. Тут познайомився зі своєю Лесею, яка в той час уже була вдовою і мала двох синів. Хлопці Петра прийняли та полюбили як рідного батька.
Одружилися Петро та Леся в 2005 році. Сім’я в 2009 році поповнилась ще одним синочком, Іванком.
Поки дружина знаходилась у відпустці по догляду за дитиною, Петро Миколайович з 2009 р. по 2012р. працював завідуючим Будинку культури в селі Градиськ, а після виходу дружини з декретної відпустки в 2012р. почав працювати рибаком на Градиських ставах.
26 лютого 2022р. Петра мобілізували. Був у штаті військової частини А1008 (14-та окрема механізована бригада імені князя Романа Великого, 1-й батальон , медична рота), де був шофером-санітаром швидкої допомоги. Загинув під час виконання бойового завдання в місті Соледар 31 липня 2022 року. В ту ніч , коли хлопці вже полягали спати ,їм повідомили , що є тяжкий 300-й , його везуть назустріч і треба терміново забрати. Хлопці між собою вирішили , що поїдуть найстарші. І поїхали : Петро, Міша, Володя і Андрій, 2 шофери і 2 фельдшери. По дорозі, в 01годині 15 хвилин, їхню машину обстріляли. Петро, який був за кермом, прикрив собою Володю, земляка з Маневич, який сидів поруч. Загинули Петро і Михайло, який був з Луцька. Обом було по 49 років.
В їхній роті було 10 чоловік, на даний час вже четверо загинули, троє знаходяться на лікуванні в госпіталях, ще троє на нульових позиціях (додаток 3). Ті, що залишились живими, спілкуються між собою та з дружинами побратимів, що загинули.
Поховали Петра Кізуна в с. Градиськ 2 серпня. На похорон зібралось багато людей, бо його всі поважали, адже він був люблячим чоловіком і татом, добрим господарем, хорошим сусідом і односельчанином.
22 березня 2023 року в селі Градиськ відбулось урочисте відкриття меморіальної дошки на честь загиблого Героя. На церемонії відкриття були присутні рідні, друзі, побратими загиблого , представники релігійних громад, жителі та староста округу, начальник відділу культури та туризму Маневицької селищної ради О. Піддубний. Право відкрити меморіальну дошку на будівлі клубу було надано побратимам Героя.
Чин освячення меморіальної дошки та поминальну молитву за упокій душі загиблого здійснив отець Михайло із церковним хором храму Святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії.
Указом президента України №190/2023 від 30 березня 2023 року Про відзначення державними нагородами України за особистий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку та високий професіоналізм Петра Миколайовича Кізуна, старшого солдата, нагороджено (посмертно) орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Минають дні, минають ночі,
Минають навіть місяці.
А ти прийти до нас не хочеш,
Ні на яву, ні у вісні…»
Невимовна біль дружини лягла рядками у вигляді віршів.
Матеріали підготували:
Линдюк Дарина, учениця 8 класу, учасниця рою «Нащадки козаків» ОЗЗСО «Троянівський ліцей» Маневицької селищної ради
Волинської області
Ткачук Марія Степанівна, педагог-організатор, виховник рою «Нащадки козаків» ОЗЗСО «Троянівський ліцей» Маневицької селищної ради
Волинської області