Методичні рекомендації щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології у 2024/2025 н. р.
Методичні рекомендації щодо проведення
ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології
у 2024/2025 н. р.
Мета проведення олімпіади з екології – привернення уваги учнів закладів загальної середньої освіти до сучасних екологічних проблем та включення їх у безпосередню практичну екологічну діяльність.
Завдання олімпіади з екології:
– оволодіння основами екологічних і природоохоронних знань;
– висвітлення сучасних екологічних проблем та формування особистісного відповідального ставлення до екологічних проблем рідного краю;
– формування чітких і обґрунтованих уявлень про взаємозалежність усіх компонентів у природі, подолання споживацького ставлення до природи;
– опанування теоретичними знаннями, необхідними для розв’язання конкретного практичного завдання;
– оволодіння самостійними дослідницькими навичками (постановка проблеми, збирання і обробка інформації, проведення експериментів, аналіз отриманих результатів;
– оволодіння уміннями приймати відповідальні рішення щодо збереження навколишнього середовища;
– формування екологічної культури школярів.
Нормативним документом, що визначає структуру і технологію проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад є наказ МОН від 30 вересня 2024 року № 1391 «Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів і турнірів у 2024/2025 навчальному році».
Проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології здійснюється відповідно до Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.09.2011 № 1099 зі змінами), яким повинні керуватися оргкомітети та журі при проведенні ІІ туру Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології у 2024/2025 навчальному році.
У 2024/2025 навчальному році ІІ етап Олімпіади проводиться 08 листопада 2024 року за завданнями, розробленими Волинським інститутом післядипломної педагогічної освіти.
Рекомендуємо дотримуватися законодавства України в частині забезпечення заходів безпеки, пов’язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану.
Учасником ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології може бути учень, який є переможцем І етапу та який підготував проект та провів самостійно дослідження. Екологічний проект є індивідуальним і його може представляти тільки один учень.
У II етапі олімпіади з екології беруть участь учні 10-11 класів закладів загальної середньої освіти та професійних (професійно-технічних) закладів освіти, які є переможцями І етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології та включені у заявку на участь команди у наступному етапі відповідно до рейтингу навчального закладу.
Персональний склад оргкомітету і журі, в тому числі голови, його заступника, секретаря, експерта-консультанта олімпіади, а також рішення оргкомітету, затверджуються наказом відділу/управління/департаменту освіти районної (міської) державної адміністрації.
ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології рекомендується проводити у формі публічного захисту проектів, виконаних учасниками змагань за індивідуальною тематикою. Для захисту може використовуватися постер, плакати або презентація (PowerPoint). Рекомендовані розміри стенду – 125 х 125 см.
Проект повинен відповідати таким вимогам:
1. Проект повинен містити результати лабораторних, польових чи теоретичних досліджень, отримані особисто учасником олімпіади, а не представляти огляд літературних джерел чи інформації з Інтернету.
2. Обсяг письмового тексту не повинен перевищувати 30 аркушів формату А4.
3. Рекомендована структура проекту:
-титульна сторінка;
-тези роботи;
- зміст («Список скорочень», «Вступ», «Матеріали та методи досліджень», «Результати», «Висновки». Можливий також розділ «Пропозиції» чи «Впровадження», якщо вони реально будуть);
- список використаних джерел.
Нумерацію сторінок, таблиць та ілюстрацій подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Таблиці та ілюстрацій необхідно подавати після тексту, де вони згадуються вперше (або на наступній сторінці), їх нумерують послідовно в межах розділу. Таблиці подають із заголовком, над яким у верхньому правому куті розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і ставлять номер.
Рівняння та формули пишуться в тексті окремими рядками, під ними нижче наводять значення символів і числових коефіцієнтів.
Посилання на літературу у тексті позначаються порядковим номером за списком джерел, що виділений квадратними дужками або в круглих дужках вказують прізвище автора та рік видання роботи.
Книги: Чифурко Г.В. Дисертація як кваліфікована наукова праця. –К.: Аристей, 2014.-232с.
Журнальні статті: Хурченко С.А. Написання екологічних проектів.// Хімія. – 2015. – №21. – С.2-6.
Збірник: Цвинтарна О. І. Абіотичні фактори забруднення навколишнього середовища.// Проблеми сучасної екології. – Одеса, 2008. – С. 149-180.
Електронні джерела оформлюються відповідно до загальних правил опису літературних джерел, при цьому в квадратних дужках після назви зазначається: [Електронний ресурс]. В кінці – Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua.
Стиль викладу проекту - стислий, лаконічний, ясний, чіткий, науковий. Розділ «Результати» (містить результати власних досліджень) складає близько 60% від загального обсягу. Розділ «Висновки» – не більше, ніж одну сторінку. Висновки повинні бути обґрунтовані та підтверджені отриманими результатами.
Матеріали, які на думку учасника олімпіади мають сприяти розумінню проекту, але не були включені до основного тексту, можна оформити у вигляді додатків – фотоальбомів, колекцій, моделей тощо.
Проекти перевіряються лише на відповідність вимогам оформлення для допуску до захисту. Зміст проектів до початку олімпіади не перевіряється і не оцінюється.
До складу журі входять вчителі, методисти, науковці, але журі змагань не повинно включати науковців та вчителів переважно із одного навчального закладу. Кількість членів журі не повинна перевищувати третини від кількості учасників, які беруть участь у олімпіаді.
Захист проекту не повинен перевищувати 5 хвилин. Протягом наступних 3 хвилин члени журі ставлять запитання учаснику, виставляють оцінки. Кожен член журі оцінює роботи індивідуально і заповнює окремий бланк оцінювання. Подібна схема дозволяє оперативно провести оцінку проектів кожного учасника індивідуально кожним членом журі. У доповіді виділити: актуальність проблеми, мету й завдання, об’єкт і предмет дослідження, його практичне значення. Звернути увагу на висвітлення методів, етапів дослідження, аналізу результатів. Використання наочності не обмежується.
Загальна кількість балів за олімпіаду з екології – 100 балів.
Для перевірки робіт учасників олімпіади визначаються критерії їх оцінювання, що полегшує роботу членів журі й об’єктивує процес оцінювання. У критеріях оцінювання повинні бути відображені правильність і науковість викладення матеріалу, повнота розкриття понять і закономірностей, точність вживання екологічної термінології, логічність і доказовість у викладенні матеріалу, ступінь сформованості інтелектуальних, загальноосвітніх та специфічних умінь школярів (робота з картографічними, статистичними та іншими додатковими матеріалами). При оцінюванні захисту проектів враховано повинно бути наступне:
- Чи добре учень розуміє свій проект?
- Наскільки добре учень володіє науковою термінологією та методами?
- Детальність і точність документованості дослідження.
- Чи найкращим чином було виконано експериментальні процедури?
Критерії оцінювання проектів
Оригінальність (20 балів) Наскільки проект оригінальний в:
- постановці проблеми;
- підходах до вирішення проблеми;
- аналізі даних;
- інтерпретації результатів;
- використанні існуючого обладнання?
Науковість (30 балів)
- Чи чітко сформульовано проблему?
- Чи існує план вирішення проблеми?
- Чи чітко визначено ті параметри, які потрібно оцінювати?
- При наявності контрольних дослідів – чи вірно була визначена їх потреба і чи правильно вони були поставлені?
- Чи відносяться виконані досліди до завдань первинної мети?
- Наскільки повно розкрито проблему в роботі?
- Чи реальне втілення проекту в життя?
- Чи знайомий учень з іншими підходами чи теоріями, що стосуються проекту?
- Чи достатньо було часу для виконання проекту?
- Чи знайомий учень з науковою літературою в галузі, якій було присвячено його проект?
Ясність і ґрунтовність (20 балів)
- Чіткість відповідей на запитання під час дискусії (пояснення мети, методів та вміння робити висновки). Звертати увагу на стиль: вільна розповідь чи завченість доповіді, оскільки останнє означає слабке розуміння основ?
- Чи відображають письмові матеріали розуміння учнем його дослідження?
- Чи має учень робочий щоденник з первинними результатами дослідження?
- Впорядкованість в проекті його етапів.
- Ясність вихідних даних та одержаних результатів.
- Чіткість оформлення друкованої версії проекту.
- Відображення проекту на стенді.
«Екологічність» та практичність проекту (20 балів)
- Яким чином проект стосується проблем екології чи охорони довкілля?
- Наскільки практичним є проект?
Навички (10 балів)
- Чи достатньо в учня навичок, необхідних для виконання роботи (лабораторних, обчислювальних)?
- Спостережливість.
- Навички планування експерименту та роботи. - Навички проведення презентацій.
- Наскільки відповідає вимогам стиль викладення та оформлення.