Відбувся семінар-практикум з вивчення сучасних підходів до викладання фізичної культури
На базі Маневицької ДЮСШ 10 грудня 2025 року відбувся семінар-практикум для вчителів фізичної культури Маневицької селищної ради «Фізична культура без шаблонів: творчі підходи для зміни ставлення учнів до спорту», який об’єднав педагогів навколо важливої розмови про переосмислення ролі сучасного уроку фізичної культури в умовах сьогодення.
Розпочала захід консультант КУ "ЦПРПП" Маневицької селищної ради Іщик Юлія Василівна, акцентувавши увагу на тому, що сьогодні урок фізичної культури переживає особливий період трансформацій. Ми працюємо з дітьми, які живуть у реальності війни, постійного інформаційного тиску, високої тривожності, дефіциту рухової активності та перевтоми від гаджетів. У таких умовах фізична культура перестає бути просто навчальним предметом і стає важливим інструментом психологічної підтримки, відновлення та формування внутрішньої стійкості дитини. Саме тому питання зміни ставлення учнів до уроку фізичної культури сьогодні є не лише актуальним, але й стратегічно важливим.
У своєму виступі Юлія Василівна наголосила, що перш ніж змінювати ставлення учнів, учитель має змінити власне ставлення до уроку. Якщо педагог іде на заняття лише з установкою «відпрацювати програму», діти дуже тонко це відчувають. Якщо ж з наміром подарувати учням радість до руху й власну підтримку, тоді змінюється вся атмосфера уроку. Сучасний урок фізичної культури – це не лише розвиток фізичних якостей, а й простір психологічної безпеки, позитивних емоцій, де дитина не боїться бути собою.
Продовжив семінар Дерлюк Ростислав Михайлович, вчитель фізичної культури Лісівської гімназії, який поділився власним досвідом роботи щодо творчого підходу у викладанні фізичної культури. Педагог представив цікаві приклади організації уроків із використанням флешмобів, рухових квестів та створення «фітнес-студій», де учні працюють у мінігрупах, самостійно добирають музику, демонструють вправи, відчувають відповідальність за спільний результат і власну значущість. Такий формат, за словами спікера, не лише підвищує рухову активність, а й формує командний дух, мотивацію та позитивне ставлення до уроку.
До обговорення сучасних викликів долучився Засєкін Володимир Володимирович, вчитель фізичної культури Маневицького ліцею № 2, який зосередив увагу на проблемах, з якими щодня стикається вчитель фізичної культури у формуванні позитивного ставлення учнів до рухової активності. Серед них: низька мотивація дітей, різний рівень фізичної підготовки, медичні обмеження, страх бути висміяним, значний вплив гаджетів і малорухливий спосіб життя. Доповідач підкреслив, що вчитель сьогодні має бути не лише фахівцем зі спорту, а й наставником, мотиватором, підтримкою для кожної дитини, здатним побачити потенціал навіть у тих, хто не проявляє спортивних здібностей.
Завершив теоретичну частину семінару Климець Роман Андрійович, вчитель фізичної культури Куклинського ліцею, який окреслив роль учителя фізичної культури у формуванні ціннісного ставлення до здоров’я та рухової активності. У своєму виступі він наголосив, що саме особистий приклад педагога, його ставлення до спорту, способу життя, до кожної дитини закладає основи усвідомленого вибору учнів на користь здоров’я не лише в шкільні роки, а й на все життя.
Практична частина семінару була присвячена глибокому осмисленню ролі вчителя в очах учня. Юлія Василівна провела вправу «Учень очима вчителя», під час якої педагогів поділили на групи та запропонували картки з образами учнів: спортсмена, дитини з надмірною вагою, сором’язливого учня, дитини з низьким рівнем фізичної підготовки, учня з медичними обмеженнями. Завданням було описати, що ці діти зазвичай відчувають на уроці фізкультури, чого бояться, чого очікують від учителя. Подальше обговорення стало емоційним і глибоким, адже дозволило педагогам подивитися на урок очима дитини та переосмислити власну педагогічну позицію.
Підсумовуючи роботу семінару-практикуму, Юлія Василівна зазначила, що сучасний урок фізичної культури – це вже не лише про швидкість і силу. Це урок про здоров’я, внутрішній баланс, віру в себе, команду та радість від руху. І саме від учителя залежить, чи сприйматимуть діти фізичну культуру як обов’язок, чи як ресурс для життя. Змінюючи власне ставлення, творчо підходячи до підготовки уроків, використовуючи сучасні інструменти й підтримку, педагоги справді можуть змінити ставлення учнів до рухової активності не на один навчальний рік, а на все життя.
